Куплет 1
Я читала вірші про війну -
Це було примарне і далеке.
Бо то інших клали у труну,
Бо по іншим плакали смереки.
То було про когось, то в кіно,
Про бої, про вибухи, гармати.
Начебто не з нами, бо давно -
Брат тоді приховував роль ката.
Приспів
А тепер і я пишу вірші,
Бо мовчати - серце калатає.
Ці вірші підтримують вночі,
Коли звуки вибухів лунають.
А тепер і я пишу вірші -
Про війну, зруйноване дитинство.
Та щоразу чую у душі
Тую велич слова - українці.
Куплет 2
Я читала вірші про дітей,
Про чуже зруйноване дитинство.
Я читала вірші про людей,
Про життя, коли стріляють німці.
Все було - мов хроніка чужа,
Як старі часописи пожовклі.
А тепер і в нас іде війна
І лишає рани в нас глибокі.
Приспів
А тепер і я пишу вірші,
Бо мовчати - серце калатає.
Ці вірші підтримують вночі,
Коли звуки вибухів лунають.
А тепер і я пишу вірші -
Про війну, зруйноване дитинство.
І щоразу чую у душі
Тую велич слова - українці.
Бридж
Ми не хотіли цих слів…
Ми не чекали цього болю…
Та коли мовчить світ -
Говорять наші серця.
Приспів
А тепер і я пишу вірші,
Бо мовчати - серце калатає.
Ці вірші підтримують вночі,
Коли звуки вибухів лунають.
А тепер і я пишу вірші -
Про війну, зруйноване дитинство.
І щоразу чую у душі
Тую велич слова - українці.
А тепер і я пишу вірші,
Бо мовчати - серце калатає.
Ці вірші підтримують вночі,
Коли звуки вибухів лунають.
А тепер і я пишу вірші -
Про війну, про віру, про дитинство,
Про любов, про чистоту душі
І про гордість бути українцем!
