Куплет 1
Поміж холодних буревіїв,
Серед озимої весни,
Я підіймала вгору вії
І дивувалась - поруч ти.
Такий споріднений душею.
Твій блискіт стомлених очей
Був наче сповнений єлеєм
Тендітно-пристрасних ночей.
Приспів
У незнайомих переходах,
Поміж людей та інших мов,
Ми зберегли свою свободу
І, що цінніше, - ще любов.
Але буває так, що треба
Здолати смугу перепон…
Ти все ж чекай, я знов до тебе
Зійду на київський перон.
Куплет 2
Я відчуваю ще на тілі
Обійми теплі ніжних рук.
Біжать мурахами по шкірі
Цілунки-дотики до губ.
І ти, споріднений душею.
Твій блискіт стомлених очей
Був наче сповнений єлеєм
Тендітно-пристрасних ночей.
Приспів
У незнайомих переходах,
Поміж людей та інших мов,
Ми зберегли свою свободу
І, що цінніше, - ще любов.
Але буває так, що треба
Здолати смугу перепон…
Ти все ж чекай, я знов до тебе
Зійду на київський перон.
