Божа корівка

1 хв читання Жовтий слон

На долоньці,
Наче сонце
Або крапелька з дощів,
Засмагають,
Не літають
Крила-вуса у плащі.

Наче сяйво світлофора
Цей червоний маячок.
Не корівка, а чудовий
Та пронирливий жучок.

Так чому ж?
Так чого ж
Кличуть всі тебе «корівка»?
Ти хіба на неї схожа?
Чи із ріжками голівка?

Ти немов легка пушинка,
Тільки з родимкою спинка.
Цю малечу на долоні
Посаджу:
«Лети, жучок!»

Вмить злетів і зник доволі
Доброзичливий бичок.
Ну який бичок?
Корівка!
Із ромашкових полів.
Полетіла до домівки
Годувати дітлахів.

Про цей вірш

Грайливий вірш-знайомство з маленькою божою корівкою. Дитяча цікавість перетворює звичайного червоного жучка на справжню загадку: чому він «корівка», де його ріжки та куди він полетить із долоньки?