Школа. Тривога. В підвалі уроки.
Дзвоник. Відбій. Дім. Прискорені кроки.
Чули десь вибух - думка пекуча...
Небо блакитне. Сонце блискуче.
Вулиця. Дім. Двір до квітки знайомий.
Видих. Все добре. Мама удома.
Стрічка ТікТок. Промайнули новини:
В когось біда - вибух, вбивство, дитина.
Дім - половина. Сміття. Попіл. Скалки.
Знову людина. Бетон, бруд, уламки.
Смерть і життя. День і ніч у тандемі.
Чутно шахед - знов атака, сирени.
Йти в укриття? Душні, сірі підвали.
Вдома так тепло, так світло. Є мама.
Завтра до школи. Обмежені строки.
Дім. Коридор. Треба вчити уроки...
15.05.2026
Про цей вірш
Вірш про будні дитини під час війни, де школа, уроки й дім переплітаються із сиренами, вибухами та тривогою. Про страшну реальність, до якої діти змушені звикати, намагаючись жити звичайним життям.
Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.
