Під щічки склавши дві долоньки,
Я - кицька мамина,
Не донька.
Чудова кішка,
Добра кішка.
Та розкидателька я трішки.
Спочатку лялькою пограла,
А потім трішки малювала,
Знайшовши тихий закуточок,
Відпочивала там разочок,
Немов пухнастенький клубочок.
Але прийшла до кицьки мама,
Що зранку в домі прибирала,
Не розуміючи хоч трішки,
Що я не донечка, а кішка.
Всі кицьки можуть тільки грати,
Та їм не треба прибирати.
І це не я бруднила хатку,
А полохливе кошенятко.
Про цей вірш
Кумедний вірш про дівчинку, яка уявила себе маминою кицькою. А оскільки кицькам належить гратися, а не прибирати, весь безлад у кімнаті дуже зручно списати на загадкове полохливе кошенятко.
Збірка
Вірш входить до книги «Жовтий слон». Тепла збірка дитячих віршів про родину і маленькі дива
Дізнатися більше про книгу
Пов'язано з цим віршем
Усі формати →Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.