Ракети, ракети летять з-за кордону,
Куди вони цілять? Невже знов по дому?
Ракети приносять з собою проблеми,
Руйнують життя та енергосистеми.
Ракети гудуть, наче швидкісний поїзд,
Ракети летять поодинці чи роєм.
Їх ловлять гуртом, їх нещадно збивають,
Але все одно ці ракети влучають...
Руйнують дахи, залишаючи попіл,
На До і на Після вчиняють розподіл.
Ракети щоденно летять, вибухають.
Хіба їх не люди по нас запускають?
В людей цих є руки, є ноги, є спини,
У рук і у спин є, напевно, родини.
Є діти, що тат із роботи чекають.
Чи знають ці діти, як татки вбивають
Жінок і дітей, бува цілі родини,
Лише через те, що вони з України?!
Ракети летять та женуть у підвали,
В той час, коли сплять у ліжках росіяни…
01.06.2024
Про цей вірш
Вірш про ракетні обстріли України та страшну реальність, у якій звичайні люди щодня стають мішенями. Це емоційне запитання до тих, хто запускає ракети: чи замислюються вони над життями й родинами, які руйнують?
Інші вірші
Усі вірші →Ракети, ракети летять з-за кордону, Куди вони цілять? Невже знов по дому?
