Життя вміщається в торбинку,
Як в животі мала дитинка
Чекає часу народитись,
Так і життя, щоб відродитись.
Життя вміщається в валізу,
Хоча не все, звичайно, влізло:
Попала в лютий, наче в пастку,
Палкого серця більша частка.
Життя розбите за кордоном,
Тримає жаль та сум за домом.
Чужі слова, проблеми, звички
Для багатьох тепер дотичні.
А є життя, що вже ніколи
Назад не вернеться додому.
Зосталось там, на полі бою,
Лишившись в пам'яті героєм.
Щоб дітлахи прийдешні мали
На власний шлях життєвий право:
На волю, мир, на рідну мову
І на життя у себе вдома.
01.06.2024
Про цей вірш
Вірш про людей, яким через війну довелося вмістити своє колишнє життя у валізи й залишити дім. Про вимушену еміграцію, тугу за Батьківщиною та тих, хто віддав власне життя за право майбутніх поколінь жити вільно на своїй землі.
Інші вірші
Усі вірші →Попала в лютий, наче в пастку, Палкого серця більша частка.
