Я не люблю вдягати лати -
Під ними серце неживе.
Хоч той, хто був людьми розп'ятий,
Любив людей понад усе.
У цьому, певно, справжня мудрість -
Нести любов взамін за лють
І божу ширити присутність
Серед людей, що все ж розпнуть.
Хоч натовп буде скандувати
Чужі ідеї та слова,
Щоби гірку не чути правду,
Щоб не боліла голова,
Але для того, хто розп'ятий,
Не мають значення слова.
Коли ти зняв свідомо лати,
Сильніше світиться душа.
06.02.2025
Про цей вірш
Філософський вірш про вразливість, любов і силу залишатися собою навіть перед жорстокістю інших. Про вибір не ховати серце за захисними латами й нести світло туди, де панують осуд, агресія та нерозуміння.
Інші вірші
Усі вірші →Коли ти зняв свідомо лати, Сильніше світиться душа.
