Чи віриш ти, що завтра буде день
Такий чарівний і такий ласкавий,
Що схочеться набрати в купу жмень
Це відчуття любові й запах кави,
Що буде день, коли з усіх сторін
Лунатиме не грізний вий сиренний,
А сміх дітей і тихе слово «мир»,
І стане мир для всіх таким буденним?
Чи віриш ти, що так це може буть?
Як швидко мир сприйматимуть за данність?
Як довго ми зцілятимемо лють?
Як довго цінуватиметься радість?
Чи знову буде так, як все було?
Чи вже ніколи не бувать, як бУло,
Коли ти бачив, як людське чоло
Не нахилялось під ворожим дулом.
Чи віриш ти, що день такий прийде
І змінить ніч ранковою росою?
І знову вишня вдома зацвіте,
І прийде мир, наповнений красою.
Я вірю в це! І в ніч, що шле зорю
Збудити день одразу на світанні.
І дякую щоранку солов'ю
За всі його наспівні привітання.
24.08.2024
Про цей вірш
Вірш про віру в мирне майбутнє, де замість сирен знову звучатиме дитячий сміх, а слово «мир» стане звичайною частиною життя. Про надію, зцілення після війни та вдячність за кожен новий світанок.
Інші вірші
Усі вірші →І дякую щоранку солов'ю За всі його наспівні привітання.
