Сняться з ракетами сни.
Градус кипіння зростає...
Гинуть в окопах сини.
Бахмут реве та палає.
Березень. Рік пролетів.
Та не загоїлись рани.
Кожен, хто зміг, зрозумів:
Бога вбивають тирани!
Й поки над світом гудуть
Ядерні й інші погрози,
Квіти в Карпатах цвітуть,
Кримські жовтіють мімози.
Гнізда плетуть голуби,
Знов прилітають лелеки.
Чутно вже подих весни -
Звільнення вже недалеко!
Бо не буває землі,
Кращої, ніж Батьківщина!
Боже, людей бережи!
Боже, храни Україну!
30.03.2023
Про цей вірш
Вірш про воєнну весну, в якій страшні новини, ракети й бої існують поруч із пробудженням природи. Серед болю та втрат продовжують цвісти квіти й повертатися птахи, нагадуючи про життя, Батьківщину та надію на звільнення.
Інші вірші
Усі вірші →Боже, людей бережи! Боже, храни Україну!
