Чи віриш ти?
Про віру в день, коли замість сирен звучатиме дитячий сміх, повернеться мир, а Україна поступово зцілюватиме свої рани.
Про віру в день, коли замість сирен звучатиме дитячий сміх, повернеться мир, а Україна поступово зцілюватиме свої рани.
Про сміливість залишати серце відкритим, не ховатися за захисними латами й відповідати любов’ю навіть на людську жорстокість.
Про силу думок, слів та емоцій і відповідальність людини за світ, який вона щодня створює навколо себе.
Зимова замальовка про сосни в інеї та снігу, що перетворюються на казкових сріблясто-білих пані серед тернопільських доріг.
Про болісну спробу зрозуміти, звідки беруться війна й жорстокість та чому люди здатні завдавати одне одному стільки зла.
Про ранок, який розділив життя на «до» і «після»: перші миті війни, страх за дітей, біль і віру в перемогу України.
Зворушливий вірш про очікування коханого з війни та мрію одного ранку всією родиною зустріти його біля рідного дому.
Про щастя, внутрішній вогонь і світло, яке важливо берегти в собі, щоб мати змогу ділитися ним з іншими.
Про дощ, церковні дзвони й особливий стан душі, коли навіть у похмурому дні можна побачити світло й Божу присутність.
Про тугу за Запоріжжям, любов до рідного міста та віру в день, коли мир і щастя знову повернуться додому.
Теплий вірш про веселку, маленьку мить щастя та дитинство, яке несподівано повертається у світлих спогадах.
Про ще одне воєнне літо, біль за рідну землю та віру в її звільнення, перемогу й неминучу справедливість.