Перейти до вмісту
Зв'язатися зі мною
Назад до списку віршів Вірш

Ластовиння

1 хв читання Жовтий слон

Промінчик сонячний лоскоче,
До щічок доторкнутись хоче,
Щоби кожнісінькій дитині
Лишити трішки ластовиння,
Неначе рій яскравих мушок
Біля очей та біля вушок.

Та навіть кращий у світі носик,
Такий допитливий кирпосик,
Вкриває купа цяточок -
Яскравих гарних зірочок.

Тих, що під сонечком літали,
Всю позолоту позбирали,
Аж раптом дружно полетіли,
На дітлахів кумедно сіли,
Укривши щічки діточок
Мільйоном справжніх зірочок.


Про цей вірш

Сонячний і грайливий вірш про дитяче ластовиння. Маленькі цяточки на щічках і носиках перетворюються на золоті зірочки, які назбирали сонячного світла й кумедно розсілися на обличчях дітлахів.

Збірка

Вірш входить до книги «Жовтий слон». Тепла збірка дитячих віршів про родину і маленькі дива

Дізнатися більше про книгу
Жовтий слон

Пов'язано з цим віршем

Усі формати  →

Інші вірші

Усі вірші  →

Пишу серцем те, що хоче бути почутим.

Юлія Алексеєнко