Наче гра в морський бій
Поле гри - вся країна.
Мчить ракет грізний рій -
Прилетить або мимо?
Тільки в цій боротьбі
Все навколо - мішені.
І летять над людьми
Ці шахеди скажені.
Наче в грі, та не гра.
Все довкола - реальне:
І в будинку діра,
І розбиті вітальні.
Ще - потрощене скло
У дворі від прильоту.
Десь розбите вікно
Замінили в суботу.
Йде життя у війні.
Попри біль. На контрасті.
В цій диявольській грі,
Як нам жити у щасті?
Як нам всім вберегти
Цю утомлену віру?
Як в умовах війни
Мати внутрішню силу
І любити щодня,
Жити, маючи мрію?..
Та я вірю в життя!
І в людей також вірю!
Про цей вірш
Вірш про війну, яка перетворила цілу країну на поле страшної гри, де мішенями стають будинки й людські життя. Водночас це роздуми про те, як серед небезпеки не втратити віру, внутрішню силу, здатність любити й мріяти.
Інші вірші
Усі вірші →Та я вірю в життя! І в людей також вірю!
