Перейти до вмісту
Зв'язатися зі мною

А ви помічали, як часом турбота
Людей оминає - та їхню роботу?
Як зранку старанно працює двірник -
Й людей, що не знають, для чого смітник.

Як квіти під вікнами люди саджають,
А дехто ті квіти безжально зриває.
Мовляв, в домі гарно й збережені кошти,
Але ж хтось вкладав в них і працю, і гроші.

Як «зайці» стрибають по транспорту хутко,
Радіють, що в дурнях лишився кондуктор.
Знайшовши смартфон - прибирають сім-карту.
Та кажуть: «Це фарт!» - хоч для іншого фатум…

І навіть не бачимо тут ані трішки,
Що все це - великі й маленькі крадіжки.
Ми крадемо час, не цінуєм турботу -
І часто - чужу, непомітну роботу…


Про цей вірш

Роздуми про повагу до чужої праці, турботи й власності. Вірш звертає увагу на маленькі повсякденні вчинки, які часто здаються незначними, але насправді показують наше ставлення до інших людей.

Інші вірші

Усі вірші  →

Ми крадемо час, не цінуєм турботу - І часто - чужу, непомітну роботу…

Юлія Алексеєнко