Кіт рудий,
Вусатий кіт,
Всівся посеред воріт.
Сам сидів та міркував:
«Я - не кіт!
Я - пароплав!
Лапи - це мої керма.
Хвіст стирчить, немов труба.
Дуже легко так плисти,
Навіть зовсім без води!»
І наш котик-пароплав
Тихо почимчикував.
Знає котик свій маршрут -
Де рибинки роздають.
Сів муркотик на причал.
Де ж кермо та де штурвал?
Став звичайним вмить котом,
Бо надибав свій улов.
Наче і не міркував,
Що він котик-пароплав.
Про цей вірш
Кумедний вірш про рудого котика, який уявив себе справжнім пароплавом: лапи стали кермами, а хвіст - трубою. Та фантазія триває лише до того моменту, поки маленький «пароплав» не знаходить місце, де роздають рибку.
Збірка
Вірш входить до книги «Жовтий слон». Тепла збірка дитячих віршів про родину і маленькі дива
Дізнатися більше про книгу
Пов'язано з цим віршем
Усі формати →Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.