Поспішаю я додому,
Запах з кухні вже віщує:
«Мама варить макарони!»
Страва ця мені смакує.
Макарони-макарошки
Хочу з’їсти ще хоч трошки.
Це найкраща в світі стравка,
Як же можна без добавки?
Знаю: це не випадково
Хтось придумав макарони.
Це щоб діти добре їли,
Додавали тілу сили.
Про цей вірш
Апетитний і веселий вірш про улюблену дитячу страву - мамині макарони. Про знайомий запах із кухні, бажання неодмінно попросити добавку та впевненість, що макарони придумали спеціально для дітей.
Збірка
Вірш входить до книги «Жовтий слон». Тепла збірка дитячих віршів про родину і маленькі дива
Дізнатися більше про книгу
Пов'язано з цим віршем
Усі формати →Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.