Небо хмаркою-плащем,
Сміючись, вкривається.
Потім райдужним дощем
Дзвінко проливається.
Наче хтось жбурляє вниз
Намистин сто дюжин,
Що, упавши на карниз,
Сповнюють калюжі.
Ось би раптом жартома
В краплях розчинитись
І тихенько, крадькома,
Із калюж напитись.
Уявивши, наче сам
Миле кошенятко,
Та зчиняти справжній гам,
Просячи канапки.
Або стати вітерцем
Та волоссям гратись.
Так цікаво під дощем
Можна розважатись!
Про цей вірш
Грайливий вірш про дощ, калюжі та безмежну дитячу фантазію. Під веселими краплинами можна уявити себе кошенятком чи вітерцем, розчинитися в дощі й перетворити похмуру погоду на справжню пригоду
Збірка
Вірш входить до книги «Жовтий слон». Тепла збірка дитячих віршів про родину і маленькі дива
Дізнатися більше про книгу
Пов'язано з цим віршем
Усі формати →Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.