Шкода, не вмію зупиняти час,
І я не вмію все назад вертати.
Якби я вміла, то посеред нас
Ходили би живими всі солдати.
На них би не було військових форм,
На них би не висіли автомати,
Та не було б ось цих жахливих норм,
Де кожен українець став солдатом.
Якби я вміла повертати час
Та зупиняти зло ще до зачаття,
То не було б ненависті до рас
І того прикордонного прокляття.
Та я не можу вплинути на буття,
І час іде своїм невпинним кроком.
Та можу жити так своє життя,
Немов щодня звітую перед Богом.
24.05.2024
Про цей вірш
Роздуми про неможливість повернути час і врятувати тих, кого забрала війна. Та водночас - про особисту відповідальність за власне життя, вчинки й вибір жити так, ніби щодня звітуєш перед Богом.
Інші вірші
Усі вірші →Та можу жити так своє життя, Немов щодня звітую перед Богом.
