У доброго собаки

1 хв читання Жовтий слон

У доброго собаки,
Ну зовсім не кусаки,
Є вушка, спинка, лапки
Та дуже гарний ніс.

І доброму собаці
Не до своєї праці,
Тому що у звірятка
Вихляє «добрий» хвіст.

Це звідки зрозуміло?
Так, просто зрозуміло.
Цей хвостик знай щосили
Вихляє раз у раз
Всім хлопчикам, дівчаткам,
Дорослим і маляткам,
І гиркати звірятку
Не треба кожний час.

Бо кожному собаці,
Гарчаці та кусаці,
Не треба більш нічого,
Окрім ласкавих слів.

Іще, можливо, кістку
Із апетитом з’їсти.
А той, хто, давши слово,
Щоб песика любив.

Про цей вірш

Добрий вірш про песика, чий веселий хвіст одразу видає його лагідний характер. Про те, що навіть собаці найбільше потрібні ласкаві слова, турбота, трохи смаколиків і людина, яка пообіцяє його любити.