У носі бавляться козюлі,
Я чхаю дзвінко по кутах.
Козюлі ці - неначе кулі.
Із ними жити - справжній жах.
І наче я поводжусь чемно,
І руки мию, й кашу їм.
Вони чіпляються даремно -
Нехай шукають інший дім!
Я їм скажу доволі грубо,
Ще й пальцем сильно погрожу:
«Застуда, ти мені нелюба!
Козюлі, з вами не дружу!»
Про цей вірш
Жартівливий дитячий вірш про застуду, чхання та неслухняні козюлі, які зовсім не хочуть залишати ніс. Маленький герой рішуче проганяє непроханих гостей і заявляє, що із застудою дружити не збирається
Збірка
Вірш входить до книги «Жовтий слон». Тепла збірка дитячих віршів про родину і маленькі дива
Дізнатися більше про книгу
Пов'язано з цим віршем
Усі формати →Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.