В зеленій хаті на городі,
Серед цибулі й буряку,
Живуть хлоп’ята завжди в згоді,
Хоча й в одному ковпаку.
Зелений ніс, зелений чубчик
Серед півдюжини перлин
Бажають впасти прямо в супчик,
Щоби потрапити на стіл.
І ось чому у день погожий,
Напившись сонця, ковпачки
Зробились ласеньким горошком,
Що зріс для сина та дочки.
І, вмившись чистою росою,
Напившись сонця досхочу,
Горох природною красою
Додасть чарівності борщу.
Про цей вірш
Веселий вірш про зелені горошинки, які живуть у своєму стручку, наче хлоп’ята в одній хатинці. Напившись сонця й роси, вони виростають, щоб одного дня потрапити до смачного домашнього борщу.
Збірка
Вірш входить до книги «Жовтий слон». Тепла збірка дитячих віршів про родину і маленькі дива
Дізнатися більше про книгу
Пов'язано з цим віршем
Усі формати →Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.