Рано-вранці пан Бобер
Вийшов з дому та й завмер:
Біля дому, край води
Хтось лишив свої сліди.
Це не качка і не тхір…
- Що за диво? Що за звір?!
Лапи - он які здорові!
Зуби, певно, стометрові!
- Ой, куди ж мені залізти?
Звір, напевно, хоче їсти!
Заховаюся в оселі,
Ще й замкну міцніше двері!
Раптом бачить: хтось вухастий
Чеше берегом у ластах,
Зняв з маківки капелюх -
Плиг-поскок та в річку - плюх!
Глядь - знайомі вже сліди!
- Та ж вони ведуть сюди!
Он які великі ласти -
А я думав - звір зубастий!
Засміявся пан Бобер:
- Оце так! А я завмер!
Сам придумав - сам злякався,
Сам від вигадки ховався.
Про цей вірш
Повчальна історія про Бобра, який побачив біля дому величезні сліди й сам вигадав страшного зубатого звіра. Насправді ж сліди залишив зовсім не небезпечний герой у великих ластах. Вірш показує дітям, як легко налякати самого себе власними припущеннями, якщо замість фактів покладатися на фантазію.
Збірка
Вірш входить до книги «Чарівний ліс правдивих історій». Казки, вірші, пісні та ігри для критичного мислення
Дізнатися більше про книгу
Пов'язано з цим віршем
Усі формати →
Казка
Бобер і дуже страшні сліди
Бобер побачив великі сліди й сам собі вигадав жахливого звіра
Читати
Пісня
Не домислюй!
Про бобра, який сам собі вигадав страшного звіра
Слухати пісню
Анімація
Не домислюй!
Пісня вчить не поспішати з висновками, не домислювати те, чого не знаєш, а шукати факти
Дивитися відео
Інші вірші
Усі вірші →Пишу серцем те, що хоче бути почутим.