Вірші

Життя в період змін

Філософський вірш про незворотність часу, втрату звичного світу та пошук внутрішньої рівноваги в період великих змін.

Горять книжки

Коли в країні йде війна

Про материнську силу під час війни, коли жінка приховує власний біль, щоб залишатися опорою, захистом і надією для дітей.

Немає світла в оселі

Про темряву під час відключень і справжнє світло, яке живе всередині людей та яке неможливо знищити ракетами.

Мені нема чого сказати

Про біль і розгубленість перед війною, зруйновані долі та віру в те, що для України обов’язково настане час перемагати.

Не відрікайтесь від того́, що бу́ло

Про важливість пам’ятати й повертати своє - пісні, вірші, традиції та культурну спадщину, яку неможливо віддати чужому.

Люди, люди!

Про людей та їхній вибір під час війни: любити чи ненавидіти, захищати чи зраджувати, рятувати життя чи забирати його.

Сняться з ракетами сни

Про воєнну весну, де ракети й бої існують поруч із квітами та птахами, нагадуючи про життя й надію на звільнення.

Подвійні стандарти - занедбане збіжжя

Гострий вірш про Запоріжжя, місцеву владу й людей, які попри проблеми та війну щодня підтримують і розвивають рідне місто.

Запоріжжя - місто славне!

Про незламне Запоріжжя, яке попри обстріли й тривоги продовжує жити, працювати, народжувати дітей і берегти козацький дух.

Коли закінчились свята

Про звичайні будні серед війни, тихий дощ за вікном і усвідомлення справжньої ціни кожної майбутньої краплі миру.

Чи віриш ти?

Про віру в день, коли замість сирен звучатиме дитячий сміх, повернеться мир, а Україна поступово зцілюватиме свої рани.