Вірші

Життя в період змін

Філософський вірш про незворотність часу, втрату звичного світу та пошук внутрішньої рівноваги в період великих змін.

Горять книжки

Чи віриш ти?

Про віру в день, коли замість сирен звучатиме дитячий сміх, повернеться мир, а Україна поступово зцілюватиме свої рани.

Ми за природою - Творці

Про силу думок, слів та емоцій і відповідальність людини за світ, який вона щодня створює навколо себе.

Мов сріблясто-білі пані

Зимова замальовка про сосни в інеї та снігу, що перетворюються на казкових сріблясто-білих пані серед тернопільських доріг.

Ми говорили про щастя і долю

Про щастя, внутрішній вогонь і світло, яке важливо берегти в собі, щоб мати змогу ділитися ним з іншими.

І знову, наче роковини

Про ще одне воєнне літо, біль за рідну землю та віру в її звільнення, перемогу й неминучу справедливість.

Ми воюєм за землю

Про тих, хто прийшов загарбувати чуже, і тих, хто захищає власні поля, сади, домівки та Батьківщину.

Живу собі, пишу вірші

Про життя в тилу, вдячність захисникам України та молитву за тих, хто боронить країну й віддає за неї життя.

Лунають сирени

Про втому від сирен і війни та найзаповітнішу мрію українців - одного дня почути: «Скінчилась війна!»

Ми всі об'єднані війною

Про спільний біль українців, руйнування й втрати, а разом із ними - віру в правду, перемогу та справедливість.

Шкода, не вмію зупиняти час

Про бажання повернути час і врятувати загиблих та про відповідальність за те, як ми проживаємо власне життя.